Оксана Агатьєва, керівниця виробництва
Витоки ткацького ательє Vandra Rugs
Оксана працює у ательє Vandra Rugs вже 18 років — відтоді, як усе тільки починалося. Тоді це ще не було ательє, а радше гурток. Серед двох десятків жінок, які проходили пробне навчання, саме вона була серед тих п’яти, хто залишився. Вчилися з нуля — робота з верстатом, намотування, базові техніки. Навчала їх шведська ткаля Лайла Ерікссон, що приїхала в Каховку з чоловіком.
Навчання продовжили у Швеції — у приватному будинку тієї ж ткалі. Було камерно, затишно. Читали книжки, вбирали знання. Саме з цього почалась історія ткацького ательє Vandra Rugs, яку вони з командою поступово збудували на півдні України. З часом почали надходити замовлення, зростала команда. Базові техніки шведських майстринь лягли в основу, але все подальше — це вже власний розвиток і досвід українських ткаль.
Переїзд і новий етап
Ткацьке ательє працювало на півдні України 15 років. За цей час сформувалася сильна команда. Усе здавалося стабільним: робота, дім, родина. Але з початком повномасштабної війни частину команди розʼєднало.
Переїзд у Косів дався непросто — емоційно й організаційно. Не всі змогли вирушити, але разом з керівною командою переїхали ключові майстрині. На новому місці перед Оксаною постало завдання налагодити виробництво з нуля — і сформувати нову команду.
Сьогодні в ательє працює вже майже 50 майстринь. Оксана залишається не лише організаторкою процесів — іноді й сама сідає за верстат.
Її щоденна робота — це планування, розподіл завдань, розстановка за верстатами, адаптація новачків у колективі. І найскладніше тут — не виробничі деталі, а взаємодія між людьми.
Довіра і присутність
Щоранку Оксана першою приходить на виробництво і зустрічає майстринь — у прямому й переносному сенсі. Каже, важливо бачити настрій людей, вловлювати зміни, підтримати, коли треба. Її поважають і слухають — і це не формальна дисципліна, а тепла присутність.
Оксана не раз підкреслює: щоб зрозуміти людину, треба з нею попрацювати. І тоді можна побачити, в чому вона найсильніша, що їй підходить. Це вимагає спостереження, терпіння й довіри.
Новий дім у Косові
Косів прийняв команду з Каховки. Місцеві — відкриті, доброзичливі. Допомогли з пошуком виробничого приміщення, з житлом та всіми побутовими питаннями. Зразу багато професійних ткалей зацікавилися роботою. Більшість майстринь, що прийшли ще три роки тому, досі працюють.
Ательє змогло за три роки перебування в Косові не тільки відновити виробництво, побудувати нові ткацькі верстати, але й розпочати створення гобеленів та отримати багато цікавих замовлень, опанувати нові дизайни та ткацькі техніки.
