2 Жовтня, 2025
Віталія Кашинська
Віталія Кашинська — ткаля з Косова, яка приєдналася до команди Vandra Rugs у серпні 2022 року. Ткацтво для неї — не просто професія, а частина життя, що передається в її родині з покоління в покоління. Її мама — ткаля, і саме завдяки маминому прикладу Віталія зростала у світі ниток, кольорів і візерунків.
Як усе почалось
Свій шлях вона почала у Вижницькому коледжі на відділі ткацтва, а згодом продовжила навчання в Косівському коледжі прикладного мистецтва. Віталія пригадує, що вже в 15 років почувалася дорослою і сміливою, прагнула поїхати з дому й підкорювати нові вершини. З часом, окрім художнього ткацтва, вона здобула економічну освіту, однак доля повертала її до улюбленої справи — ткацтва.
Попри перерву на виховання дітей і непрості часи, коли роботи у місті не вистачало, Віталія продовжувала ткати вдома. Гобелени, сумки, доріжки — її роботи прикрашали оселі й громадські простори. Вона зізнається: для неї важливо, що в процесі творення народжується щось нове й унікальне, чого ще не було на цьому світі. Ідеальність виконання — принцип, якого Віталія дотримується у всьому.
Шлях у Vandra Rugs
З появою Vandra Rugs у Косові вона без вагань приєдналася до ательє. Спершу з пересторогою ставилася до дизайнерських задумів, але з часом полюбила кожну роботу й тепер пишається, що є частиною команди.
Гобелени займають особливе місце в її серці. «Гобелен — це складніше. Все пальцями, і людина повинна відчувати і пластику, і колір, і форму», — пояснює Віталія. Ця техніка потребує особливої чутливості, уважності й гармонії.
Вона не лише сама працює, а й передає знання іншим. «Багато було учнів. Трошки страшно навчати, бо ти намагаєшся виправити людину, але не образити. Але мені дуже подобається, коли людина приходить і нічого не вміє, а потім вона робить краще за мене», — зізнається майстриня.
Надихається Віталія природою: «Я надзвичайно люблю землю, квіти, природу». Це знаходить відображення і в її роботах: «Не геометрія, не абстракція. Більш реалістичні, більше природи, традиції».
Про ткацтво
Попри мрії про власну майстерню на вершині гір, де вона могла б творити у тиші, Віталія реалістично оцінює можливості: «Щоб забитися там, треба мати більшу сміливість». Та головне для неї — залишати слід своїми руками: «Наш килим їде в Америку, і там люди дізнаються, що його робили в Україні. І нас помітять, про нас будуть говорити, нас будуть знати. Це якесь визнання країни, визнання людей, українців».
Для тих, хто роздумує про те, щоб приєднатися до Vandra Rugs, Віталія радить не боятися: «Важливо вкладати свої вміння в щось справжнє, бо ручна робота залишає слід. Наші килими поїдуть у різні країни, і нехай знають, що це зроблено в Україні. Це маленький внесок у визнання нашої культури й наших людей».






